З 28 червня 2025 року в Німеччині діє Barrierefreiheitsstärkungsgesetz, скорочено BFSG, — німецький закон про цифрову доступність. Відтоді ходять дві протилежні хибні думки: «Тепер кожен сайт має бути доступним» — і «Мій бізнес невеликий, мене це все одно не стосується». У такому вигляді неправильні обидві.
У цій статті я пояснюю, кого BFSG насправді зобов’язує, які є винятки, який технічний стандарт за ним стоїть і за допомогою яких п’яти кроків зробити ваш сайт доступнішим — незалежно від того, вимагає цього від вас закон чи ні.
Примітка: ця стаття — загальний огляд (станом на жовтень 2026 року), а не юридична консультація. Чи поширюється BFSG на вашу пропозицію, у разі сумнівів з’ясуйте з юристом або у своїй IHK (торгово-промисловій палаті).
Що таке BFSG — і чи стосується він вашої компанії?
BFSG впроваджує Директиву ЄС 2019/882 — European Accessibility Act. Він діє не для всіх сайтів, а для певних продуктів і послуг для споживачів. Серед продуктів — наприклад, комп’ютери, смартфони, пристрої для читання електронних книжок і банкомати. Серед послуг — зокрема телекомунікації, банківські послуги для споживачів, електронні книжки, окремі послуги пасажирських перевезень — і так звана електронна комерція.
Для більшості малих і середніх компаній вирішальним є саме останній пункт. Ідеться про пропозиції на сайтах або в застосунках, через які споживачі укладають договір онлайн (§ 2 Nr. 26 BFSG). Типові приклади:
- інтернет-магазин, що продає приватним клієнтам,
- портал бронювання чи продаж квитків,
- система онлайн-замовлень, наприклад їжі на виніс чи з доставкою.
Під дію закону може підпадати й система онлайн-запису, через яку клієнти напряму бронюють послугу. У таких змішаних випадках варто придивитися уважніше.
Не плутайте BFSG з BITV 2.0: ця постанова діє для федеральних державних органів, наприклад відомств, — а не для приватних компаній.
Коли BFSG зазвичай не застосовується
- Суто інформаційні сайти: сайт, який представляє вашу компанію й пропонує способи зв’язку, але через який зі споживачами онлайн не укладається договір, зазвичай під дію закону не підпадає. Сама лише контактна форма ще не робить його інтернет-магазином.
- Суто B2B-пропозиції: закон захищає споживачів. Хто продає виключно компаніям, з такою пропозицією в принципі не підпадає під його дію.
- Мікропідприємства, що надають послуги: якщо у вас працює менше ніж десять осіб, а річний оборот або підсумок річного балансу не перевищує 2 мільйонів євро (§ 2 Nr. 17 BFSG), вимоги до послуг на вас не поширюються. Для продуктів цей виняток не діє.
Навіть якщо на вас поширюється виняток, гроші, вкладені в доступність, не викинуті на вітер. Сайт, який легко читати й яким зручно користуватися, краще працює для всіх — і ви будете готові, якщо компанія виросте або згодом ви додасте інтернет-магазин.
А якщо BFSG на вас поширюється? Тоді ваша пропозиція має відповідати вимогам доступності. Крім того, ви мусите публічно й у доступній формі повідомляти, як саме вона ці вимоги виконує (§ 14 BFSG разом з додатком 3). На практиці це зазвичай робиться через «заяву про доступність» (Erklärung zur Barrierefreiheit) на сайті.
Який стандарт діє? WCAG простими словами
Технічним еталоном на практиці слугує європейський стандарт EN 301 549. Для вебвмісту він посилається на Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.1 рівня AA. Актуальна версія WCAG 2.2 базується на 2.1 і додає кілька критеріїв, наприклад щодо видимості фокуса клавіатури та мінімального розміру клікабельних елементів. Якщо ви створюєте сайт сьогодні з нуля, краще одразу орієнтуватися на WCAG 2.2 AA.
WCAG ґрунтуються на чотирьох принципах:
- Сприйнятність: вміст має сприйматися більш ніж одним органом чуття. Зображенням потрібні альтернативні тексти, відео — субтитри.
- Керованість: усім має бути змога керувати й з клавіатури — без пасток, з яких неможливо вибратися.
- Зрозумілість: тексти чіткі, навігація передбачувана, форми пояснюють, чого від вас очікують. Повідомлення про помилки кажуть, що саме не так, а не просто «Помилка».
- Надійність: сайт стабільно працює з допоміжними технологіями, як-от екранними читачами (скрінрідерами), наприклад NVDA, JAWS або VoiceOver.
5 практичних кроків до доступного сайту
1. Альтернативні тексти для зображень: не «Bild123.jpg», а, наприклад, «Bäckermeisterin vor ihrer Filiale, im Schaufenster frische Brötchen» (пекарка перед своєю пекарнею, у вітрині свіжі булочки). Добрі alt-тексти конкретні й короткі. Суто декоративні зображення отримують порожній атрибут alt (alt=""), щоб скрінрідери їх пропускали. Відео потрібні субтитри. Такі інструменти, як WAVE або axe DevTools, знаходять відсутні alt-тексти автоматично.
2. Достатній контраст кольорів: на рівні AA WCAG вимагають коефіцієнта контрастності щонайменше 4,5:1 для звичайного тексту і 3:1 для великого шрифту (від 24 пікселів, жирного — від неповних 19 пікселів). Контури елементів керування, наприклад рамка поля введення, і важлива графіка теж потребують щонайменше 3:1. Інструмент перевірки контрасту, наприклад від WebAIM, за секунди покаже, чи підходять ваші кольори. Класична помилка: світло-сірий текст на білому тлі — елегантно, але багатьом людям важко читати.
3. Забезпечте керування з клавіатури: натисніть на своєму сайті клавішу Tab. Чи можете ви дістатися до кожного елемента? Чи завжди видно, де ви зараз? Чи можна вийти з будь-якого елемента, наприклад зі спливного вікна? Видима рамка фокуса входить до вимог рівня AA. Якщо ви прибираєте її в CSS за допомогою outline: none, потрібно задати власний, добре помітний стиль фокуса. Стежте також, щоб банер cookie чи закріплена шапка сайту не перекривали елемент у фокусі, — це один із нових критеріїв WCAG 2.2.
4. Використовуйте семантичний HTML: скрінрідери зчитують структуру вашої сторінки, а не дизайн. Заголовок — це <h2>, а не <div> з великим жирним шрифтом. Навігація розміщується в <nav>, кнопка — це <button>. Полям форм потрібні видимі, правильно пов’язані підписи, а мову сторінки слід указати в HTML (lang="de"). До речі, чиста структура допомагає й пошуковим системам розуміти ваш вміст.
5. Тримайтеся подалі від оверлеїв доступності: спокуса велика — плагін, який одним фрагментом коду нібито робить сайт «автоматично доступним». Фахівці з доступності широко критикують такі оверлеї, бо вони радше маскують проблеми, ніж розв’язують їх. У США після провадження торговельного регулятора FTC компанію accessiBe у 2025 році зобов’язали сплатити один мільйон доларів США — через необґрунтовані обіцянки, що її інструмент робить будь-який сайт сумісним з WCAG. Доступність створюється в коді та вмісті, а не шаром, накладеним зверху.
Для тестування: автоматичні інструменти, як-от WAVE, axe DevTools чи звіт Lighthouse у Chrome, знаходять багато проблем, але далеко не всі. Доповніть їх тестом із клавіатурою і хоча б раз перевірте найважливіші сторінки зі скрінрідером. VoiceOver уже вбудований у кожен Mac та iPhone, а NVDA для Windows безкоштовний.
Що буде, якщо закон вас стосується, а ви нічого не робите?
За контроль відповідає спільний орган ринкового нагляду федеральних земель з питань доступності продуктів і послуг (MLBF) у Магдебурзі. Він може вимагати усунення недоліків і накладати штрафи — залежно від порушення до 10 000 або до 100 000 євро (§ 37 BFSG). Крім того, споживачі та визнані об’єднання можуть звернутися до цього органу з вимогою розпочати провадження (§ 32 BFSG).
До цього додається конкурентне право: з літа 2025 року відомо про перші Abmahnung від конкурентів — платні досудові попередження з посиланням на UWG (закон про недобросовісну конкуренцію). Як суди оцінюватимуть порушення BFSG у довгостроковій перспективі, остаточно ще не з’ясовано. Якщо ви отримали Abmahnung, не ігноруйте її й не підписуйте наосліп — нехай її перевірить юрист.
І нарешті, ідеться про клієнтів. За даними Федерального статистичного відомства, наприкінці 2025 року в Німеччині проживало понад 7,8 мільйона людей із тяжкою інвалідністю — це 9,4 % населення. До них додається багато літніх людей, у яких погіршується зір, і всі, хто має тимчасові обмеження: з рукою в гіпсі, під яскравим сонцем чи в гучному місці без звуку. Сайт, який для них не працює, втрачає заявки — незалежно від закону.
Висновок: спершу з’ясувати, потім цілеспрямовано впроваджувати
Спершу перевірте, чи поширюється BFSG на вашу пропозицію. Чи продаєте ви онлайн споживачам? Чи укладаються через ваш сайт договори? Чи перевищуєте ви пороги для мікропідприємств? Якщо на всі три запитання ви відповіли «так», п’ять кроків вище та заява про доступність мають потрапити у ваш список справ. Якщо ні, базові речі все одно варто зробити. Під час створення нового сайту вони коштують недорого й роблять ваш сайт кращим для всіх.
Доступність — не функція, яку «прикручують» наприкінці. Найпростіше закладати її від самого початку. Якщо хочете знати, у якому технічному стані ваш сайт, ми разом переглянемо його на безкоштовній першій консультації.
